У 32 роки я народила донечку Діану. Це був найщасливіший день мого життя, до якого я готувалася дев'ять місяців вагітності. Однак те, що зі мною сталося після пологів, перетворило моє життя на жах.
Мені було важко піднятися з ліжка, не хотілося виходити на вулицю і спілкуватися з людьми. Я не відчувала любові до дитини і вважала себе жахливою матір'ю. У мою голову почали приходити суїцидальні думки. Спочатку я обмірковувала їх жартома, але потім не могла думати ні про що інше.
Рідні намагалися мені допомогти, але не знали як. Тільки через півроку після пологів я натрапила на книгу про післяпологову депресію. Мені пощастило знайти професіоналів, які допомогли мені одужати. Я позбулася симптомів депресії та насолоджуюсь материнством.
Для самої себе, для всіх молодих мам та їхніх близьких я написала художній роман "У ВАННІ З ВОСЬМИНОГОМ". В книзі я поділилася своїм досвідом і досвідом жінок, які перемогли післяпологову депресію і знайшли щастя.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO) кожна шоста мама в світі страждає від післяпологової депресії. В країнах із середнім і низьким рівнем доходу цей показник сягає 19,7%. Деякі з цих жінок скоюють самогубство до того, як їх дітям виповнюється рік. Багато хто живе з депресією десятиріччя.
Під час лікування я познайомилася з сотнями жінок, які довгі роки хворіють на післяпологову депресію. Найстрашніше в цій хворобі те, що з часом до неї звикаєш. Якість життя знижується, і хвора починає вірити, що бути нещасною — це нормально.
У нашому суспільстві про післяпологову депресію не прийнято говорити, її не помічають, а значить, і не лікують. Це варто змінити, адже молоді матусі заслуговують на щастя.